Висячі сади Семіраміди – оаза серед пустелі

 

Висячі сади Семіраміди у стародавньому Вавилоні (сучасний Ірак) були справжнім дивом інженерної думки. Їх створили близько VI століття до н.е. для цариці Амітіс, яку часто помилково називали Семірамідою.

За легендою, цар Навуходоносор II звів цей зелений рай, щоб нагадати своїй дружині про її квітучий рідний край – Мідію. Сади складалися з каскадних терас, укритих пишною рослинністю, водоспади стікали з висоти, створюючи ефект прохолоди у спекотному кліматі Месопотамії.

Таємниця садів у тому, що жодних прямих археологічних доказів їх існування не знайдено. Можливо, вони були знищені землетрусами чи стали лише поетичним образом у стародавніх текстах. Попри це, висячі сади Семіраміди залишаються символом краси, кохання та людської винахідливості.