Александрійський маяк: світло давньої величі

 

Александрійський маяк, одне з семи чудес світу, височів на острові Фарос біля узбережжя Єгипту. Його звели у III столітті до н.е. за наказом Птолемея II, щоб допомагати морякам знаходити шлях до великої гавані Александрії. Маяк сягав приблизно 100–140 метрів у висоту, що робило його однією з найвищих споруд античного світу.

Вдень дзеркало маяка відбивало сонячне світло, а вночі вогонь освітлював море. Його конструкція складалася з трьох рівнів: квадратного, восьмикутного та циліндричного, увінчаного статуєю. За переказами, маяк був настільки потужним, що його світло бачили за 50 кілометрів.

Протягом століть маяк зазнавав пошкоджень від землетрусів, а у XV столітті його руїни остаточно зникли. Сьогодні на його місці стоїть фортеця Кайт-Бей, збудована з уламків стародавньої споруди. Але спадщина Фароського маяка живе й досі — його образ став символом навігації та людської винахідливості.