Князь Ігор Рюрикович (близько 878–945) – один із перших правителів Київської Русі, син або найближчий родич легендарного Рюрика. Він успадкував владу після смерті князя Олега і продовжив його політику зміцнення держави. Ігор вів активну зовнішню політику, зокрема здійснював походи проти Візантії, намагаючись закріпити вигідні умови торгівлі для руських купців. У 941 році його флот рушив на Константинополь, але був знищений грецьким вогнем, що змусило князя здійснити новий похід у 944 році, який завершився підписанням мирного договору.
Попри свої військові невдачі, Ігор прагнув зміцнити свою владу всередині держави. Він прагнув контролювати васальні племена, зокрема древлян, які платили данину Києву. Однак його спроба збільшити данину призвела до трагедії. У 945 році князь знову прибув до древлян, вимагаючи ще більше багатств, ніж раніше. Це викликало повстання, під час якого Ігоря жорстоко вбили – за переказами, його прив’язали до двох зігнутих дерев, які, розправляючись, розірвали князя навпіл.
Смерть Ігоря стала початком нової епохи в історії Київської Русі. Його дружина, княгиня Ольга, не лише помстилася древлянам за загибель чоловіка, а й започаткувала важливі реформи, що зміцнили владу Києва. Ігор залишив по собі не лише спогади про жорстокий кінець, а й значний слід в історії Русі як правитель, що намагався консолідувати розрізнені слов’янські племена та встановити міцніші міжнародні відносини.
Коментарі
Дописати коментар