Візантійська імперія, або Східна Римська імперія, виникла після розділення Римської імперії у 395 році. Її столицею став Константинополь (нині Стамбул), заснований імператором Костянтином Великим. Візантія успадкувала римське право, армію, архітектуру, але водночас поступово сформувала власну унікальну культуру, де поєдналися елліністичні, християнські та східні елементи. Саме тут остаточно утвердилося християнство як державна релігія, а Константинополь став «другим Римом».
За часів імператора Юстиніана І (VI ст.) Візантія досягла свого найбільшого розквіту. Був побудований знаменитий собор Святої Софії — архітектурний шедевр, що став символом могутності імперії. Юстиніан провів кодифікацію римського права (Corpus Juris Civilis), яка згодом лягла в основу європейської правової традиції. Візантійська армія вела успішні війни проти варварів, персів та інших ворогів, поширюючи вплив імперії від Італії до Месопотамії.
Попри численні випробування — навали арабів, хрестоносців, турків — Візантія трималася понад тисячу років. У 1204 році Константинополь був захоплений хрестоносцями під час Четвертого хрестового походу, але імперію вдалося частково відродити. Остаточно Візантія впала у 1453 році, коли місто захопили османи. Проте спадщина Візантії — архітектура, мистецтво, богослов’я та культура — продовжує жити й досі.
Коментарі
Дописати коментар