Конфуцій — мислитель, що сформував китайське суспільство

Конфуцій (551–479 до н.е.) був одним із найвпливовіших філософів в історії Китаю. Він народився в період роздрібненості та воєн, але мріяв про справедливе суспільство, засноване на моральності, порядку та освіті. Його вчення базувалося на принципах людяності (жень), синівської поваги, етики владарювання та сили особистого прикладу. Він вважав, що ідеальний правитель — не той, хто керує страхом, а той, кого поважають за чесноти.

Попри те, що за життя Конфуція його ідеї не набули широкого визнання, після смерті вони стали основою китайської системи освіти та державного управління на понад дві тисячі років. У Китаї створили імператорські академії, де навчалися саме за його принципами. Навіть іспити для чиновників у середньовічному Китаї базувалися на вивченні конфуціанських текстів.

Конфуцій не залишив письмового спадку, але його учні зібрали його вислови в книзі «Лунь юй» («Бесіди і судження»). Ця книга стала класикою китайської думки. Сьогодні ідеї Конфуція вивчають у всьому світі як зразок філософії гармонійного співжиття, моральної відповідальності й духовного вдосконалення.